Багдадський пакт
організація / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Багдадський пакт?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Багда́дський пакт (Організація близькосхідного договору (англ. Middle East Treaty Organisation, METO) з 1959 «Організація центрального договору», англ. The Central Treaty Organization, The Baghdad Pact, CENTO; тур. Merkezi Antlaşma Teşkilatı, Bağdat Paktı; перс. سازمان پیمان مرکزی; араб. حلف بغداد) — воєнно-політичний блок, створений у 1955 році за ініціативою США і Великої Британії у складі Іраку, Ірану, Туреччини, Пакистану та Великої Британії. Оформлений у Багдаді (Ірак).
Організація центрального договору | |
---|---|
прапор | |
прапор Організації центрального договору | |
Члени Організації центрального договору (CENTO) показані зеленим кольором | |
Абревіатура | СЕНТО (англ. CENTO) |
Тип | міжурядовий військовий альянс |
Засновано | 24 лютого 1955 |
Розпущено | 1979 |
Штаб-квартира |
Багдад (1955-1958) Анкара (1958-1979) |
Місце діяльності | Середній Схід та Європа |
Членство |
5 держав |
Офіційні мови | англійська |
Багдадський пакт у Вікісховищі |
Багдадський пакт мав на меті створити стратегічний пояс блоків держав (НАТО — Багдадський пакт — СЕАТО) біля кордонів СРСР та його сателітів, щоб запобігти радянській експансії на Близький Схід[1]. Після військового перевороту в Іраку (липень 1958) новостворена Іракська республіка вийшла зі складу Багдадського пакту (офіційно з 24 березня 1959 р.).
У 1958 США приєдналися до військового комітету альянсу[2]. Його зазвичай вважають одним із найменш успішних альянсів часів холодної війни[3].
В серпні 1959 р. Багдадський пакт перейменовано в СЕНТО («Організація центрального договору»). Вищим органом пакту є рада міністрів країн його учасниць (з 1958 місце перебування — Анкара).
Штаб-квартира організації була в Багдаді (Ірак) з 1955 по 1958 рік, а потім в Анкарі (Туреччина) з 1958 по 1979 рік. Кіпр також був важливим місцем для CENTO завдяки британським військовим базам в Акротирі і Декелія, а також близькості острова до Близького Сходу[4].