Афера концерну Volkswagen з маніпуляцією вихлопом
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Афера з маніпуляцією вихлопом автомобілів концерну Volkswagen (також відома як «дизельний скандал», «дизельгейт[1]», тощо; у німецьких ЗМІ нім. VW-Abgasaffäre, VW-Abgasskandal) — виявлення нелегально вмонтованого автовиробником програмного забезпечення в керуванні дизельних двигунів автомобілів концерну Volkswagen з метою обійти місцеві стандарти захисту середовища. Вмонтоване програмне забезпечення вмикало фільтри під час стендових перевірок, чим змінювало режим роботи двигуна, значно знижуючи рівень викиду шкідливих газів. При звичайній експлуатації двигуна під час руху пристрій вимикав фільтри і викиди шкідливих речовин багаторазово перевищували допустимі норми.
Маніпуляція охоплювала приблизно 11 млн автомобілів різних марок концерну з двигуном TDI, збудованих в 2008—2015 роках і проданих у всьому світі (у США продано 482 тис. автомобілів, у Німеччині приблизно 2,8 млн). Низькі викиди парникових газів в атмосферу були одним з основним пунктів рекламної стратегії Фольксвагену «Clean Diesel», за допомогою якої концерн намагався завоювати американський ринок, де легкові автомобілі з дизельним мотором охоплюють лише 3 % ринку[2], і обійти головного конкурента за світове лідерство в автобудівній галузі — концерн Toyota (на момент скандалу VW став найбільшим автовиробником світу[3]).
Викриття махінації (вмикання-вимикання фільтрів) було оприлюднено 18 вересня 2015 року Агенцією з охорони довкілля США офіційним повідомленням[4] концерну Volkswagen та прес-релізом для ЗМІ й одразу було визнано автовиробником. Продаж деяких моделей із модельного ряду 2015 року було припинено. Керівництво Volkswagen принесло свої вибачення клієнтам, погодилося всіляко сприяти розслідуванню і заявило, що проведе також власне внутрішнє розслідування.
Подія призвела до гучного міжнародного скандалу; концерн зазнав мільярдних збитків у вигляді штрафних санкцій та витрат на переробку вже проданих автомобілів[5]; у відставку пішло чимало вищих менеджерів Volkswagen AG, на чолі з генеральним директором Мартіном Вінтеркорном. Постраждала репутація не тільки концерну VW і його турбодизельних двигунів, а й усієї галузі автобудування ФРН у цілому. Критики закидають керівництву концерну «кримінальну діяльність». Біржова ціна акції концерну Volkswagen за кілька днів упала на 40 %[6].