Антоніо Паскуллі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Антоніо Паскуллі (італ. Antonio Pasculli, 13 жовтня 1842, Палермо, Сицилія, Італія — 23 лютого 1924, у тому ж місті) — італійський композитор, гобоїст-віртуоз, якого називали «Паганіні гобоя».
Антоніо Паскуллі | |
---|---|
Antonio Pasculli | |
Основна інформація | |
Дата народження | 13 жовтня 1842(1842-10-13) |
Місце народження | Палермо, Сицилія, Італія |
Дата смерті | 23 лютого 1924(1924-02-23) (81 рік) |
Місце смерті | Палермо, Сицилія, Італія |
Громадянство | Італія |
Професія | музикант, гобоїст, композитор |
Інструменти | гобой |
Жанр | класична музика |
Файли у Вікісховищі |
Його творчість була тісно пов'язана з оперною музикою. Серед його творів велика кількість фантазій, концертів для гобоя та фортепіано (арфи) на теми з опер відомих композиторів: Сомнамбула (1831), «Пірат»[it] (1827) — Вінченцо Белліні; Любовний напій (1832), «Полієвкт»[it] (1838), «Фаворитка» (1840) — Гаетано Доніцетті; Ріголетто (1851), «Травіата» (1853), «Сицилійська вечірня» (1855), «Бал-маскарад» (1859) — Джузеппе Верді.
Антоніо Паскуллі був віртуозним гобоїстом, і це знайшло підтвердження у його творах, які наповнені арпеджіо, трелями, секвенціями і вимагають від музиканта віртуозної гри на інструменті та володінням технікою неперервного дихання. Одним із його віртуозних творів є етюд для гобоя і фортепіано «Бджола» (Etude caractéristique per oboe e pianoforte «Le Api»)[1] написаний у 1874 році, який нагадує «Політ джмеля» (1897) Миколи Корсакова.