Автономна Республіка Північного Епіру
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Автономна Республіка Північного Епіру (грец. Αυτόνομος Δημοκρατία της Βορείου Ηπείρου, Aftónomos Dimokratía tis Voreíou Ipeírou) — недовготривала, самоврядна держава заснована 28 лютого 1914, після Балканських війн, греками що жили в Південній Албанії (Північний Епір).
Αυτόνομος Δημοκρατία της Βορείου Ηπείρου Aftónomos Dimokratía tis Voríou Ipíru Автономна[1] Республіка Північного Епіру | |||||
Незалежність за часів тимчасового уряду, невизнаний статус: 28 лютого –17 травня 1914 року Автономія під номінальним (не реалізованим) Албанським суверенітетом: 17 травня – 27 жовтня 1914 | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | Аргірокастрон (Гірокастра) 40°04′ пн. ш. 20°08′ сх. д.H G O | ||||
Мови | офіційна: грецька, друга: албанська[2] | ||||
Релігії | Православ'я | ||||
Форма правління | Тимчасовий уряд | ||||
Президент | Georgios Christakis-Zografos[en] | ||||
Історія | |||||
- Декларація незалежності | 28 лютого 1914 | ||||
- Протокол Корфу | 17 травня 1914 | ||||
- Друга Грецька Адміністрація | 27 жовтня, 1914 | ||||
Площа | |||||
- 1913 | 6444 км2 | ||||
Населення | |||||
- 1913 | 228 000 осіб | ||||
Густота | 35,4 осіб/км² | ||||
|
Регіон відомий як «Північний Епір» (Βόρειος Ήπειρος), зі значним грецьким населенням, було окуповано грецькою армією під час Першої Балканської війни (1912—1913). Флоренційський протокол проте, наголошував передати терен новоствореній албанській державі. Це рішення було відкинуто місцевими греками, і, як тільки-но грецька армія зайняла терен, автономний уряд було створено в Аргірокастроні (грец. Αργυρόκαστρον), сьогодні Гірокастра), під керівництвом Georgios Christakis-Zografos[en], видатного місцевого грецького політика і колишнього міністра закордонних справ, і з мовчазної підтримки з Греції.
У травні автономія була підтверджена великими державами у протоколі Корфу. Угода підтвердила, що регіон буде мати свою власну адміністрацію, визнаються права місцевого населення і за умови самоврядування номінальний албанський суверенітет. Тим не менш, він ніколи не був реалізований, тому що в серпні уряд Албанії було повалено. Грецька армія повторно окупувала терен після початку Першої світової війни (жовтень 1914). Передбачалось що Північний Епір буде переданий Греції після війни, але італійська підтримка і поразка Греції в Малоазійській кампанії призвела до остаточної поступки на користь Албанії в листопаді 1921 року[3] У 1925, кордон Албанії було зафіксовано у Флоренційському протоколі, і Греція відмовилася від будь-яких претензій щодо Північного Епіру[4]