Іридієва аномалія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Іри́дієва аномалія — аномально високий вміст елементу іридію в окремо взятому тонкому прошарку осадових порід у земній корі. У геології цей прошарок асоціюється з межею між крейдою та палеогеном[en] (англ. K—Pg boundary), або, інакше кажучи — з межею між мезозойською та кайнозойською ерами (англ. K—T boundary)[1]. Виникнення аномалії пов'язують із зіткненням Землі з астероїдом (розміром близько 10 км), яке сталося близько 65 млн років тому, та призвело до утворення кратера Чиксулуб.
Коротка інформація Зовнішні зображення ...
Зовнішні зображення | |
---|---|
Прошарок зкам'янілої глини, багатий на іридій. | |
Маштабний фотознімок K—T межі | |
Закрити
Виявлення аномалії дозволило Луїсу Альваресу висунути гіпотезу, що крейдове вимирання, яке призвело до зникнення 70 % видів живих істот на земній кулі, зумовлене саме зіткненням Землі з великим космічним тілом[2].